КОНДИ́ТЕР, а, ч. Майстер, що виготовляє кондитерські вироби; цукерник. Одного разу, наважившись, Галя сказала вдома: — Мені дуже подобається виготовляти тістечка, торти. Хочу бути кондитером! (Веч. Київ, 16.XII 1957, 3); Школа кухарів і кондитерів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 258.