КОНГРЕ́С, у, ч.

1. З’їзд, нарада з широким представництвом, переважно міжнародного характеру. Матушки.. сиділи рядком попід стінами, неначе поважні дипломати на конгресі (Н.-Лев., III, 1956, 122); Що п’ять років у столиці однієї з слов’янських країн збираються міжнародні конгреси славістів, організатором яких виступав Міжнародний комітет разом із національними комітетами багатьох країн (Літ. Укр., 11.VІ 1968, 1); Конгрес народів на захист миру.

2. Законодавчий орган (парламент) у США та більшості латиноамериканських країн. Американський парламент — конгрес — складається а двох палат (Нова іст., 1956, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 257.