КОНВЕ́РТ, а, ч.

1. Пакет із паперу, певним чином складеного й склеєного, у який вкладають лист, документи тощо для пересилання поштою або для передавання кому-небудь. — Куди пошлють з конвертом, миттю збігаю (Барв., Опов.., 1902, 406); По хвилі вернувся [Начко] з цілою зв’язкою.. заклеєних конвертів і звитків телеграм (Фр., VI, 1951, 251); Його [листа] згорнули вчетверо і поклали в конверт — без марки, бо на фронт,— і виписали адресу: номер польової пошти (Смолич, Мир.., 1958, 77).

2. Вид ковдри для немовлят, що має форму такого пакета.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 256.