КОНВЕРГЕ́НТНИЙ, а, е.

1. біол. Який має ознаки подібності внаслідок конвергенції (у 1 знач.). Останнім часом дедалі більше груп тварин, що їх вважали спорідненими, виявляються конвергентними, тобто пов’язаними не генетичне, а спільними умовами життя (Наука.., 9, 1969, 27).

2. лінгв. Який зазнав конвергенції (у 2 знач.). Конвергентні звуки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 256.