КОМІ́ТЬ: ◊ Комі́ть голово́ю — стрімголов, сторчголов. Ось-ось утратить [Панталаха] рівновагу і впаде вниз коміть головою (Фр., II, 1950, 262); Чимало-таки поганих [печенігів] повалилося коміть головою у траву (Оп., Іду.., 1958, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 248.

Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.