КОМІСА́РІВ, рова, рове. Прикм. до коміса́р; належний комісарові. Він [директор] дуже боявся, що хтось з учнів не встане або ж нешанобливо відповість на яке-небудь комісарове запитання. Він знав, як ненавидять його вихованці фашистів (Довж., І, 1958, 291).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 247.