КОМУ́НІВСЬКИЙ, а, е, розм., Прикм. до кому́на 1-3. Перші десять родин комуни поставили собі.. спільну хату, щоб було справді нове комунівське життя (Ю. Янов., II, 1954, 155); І від серця йшов, гримів Мій комунівський заспів (Ус., І сьогодні.., 1957, 76); // Належний комуні (у 1, 2 знач.). Комунівські городи спускаються поволі до невеликої балки (Донч., І. 1956, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 254.