КОМУНА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто працює в комунальному господарстві. Квітникове господарство, що його.. збудували комунальники під Херсоном, своєрідне й поки що найбільше на Україні (Рад. Укр., 8.11 1968, 4); Профспілка комунальників.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 254.