КОМПІЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е. Який грунтується на компіляції (у 1 знач.); який становить компіляцію (у 2 знач.). Компіляційна праця.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 250.