КОМПРОМЕТУВА́ТИСЯ і рідко КОМПРОМІТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Компрометувати себе. Переглянувши пильно ті вірші, я запевнився, що то така мізерія, котрою не варт вдруге компремітуватися (Коцюб., III, 1956, 125); — Чи я хочу, щоб ти компрометувався? Ти, урядовець.., внук владики, їдеш у товаристві своєї матері. Яка тут грозить компрометація? (Коб., III, 1956, 284).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 253.