КОМПОСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех., с. г. Перетворювати на компост. Щоб збільшити кількість органічних добрив, заготовляємо торф і компостуємо його з гноєм (Колг. Укр., 5, 1959, 36); Слабо розкладений торф треба компостувати довше (Добрива.., 1956, 65).

КОМПОСТУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. Робити компостером певний знак. — А де тут касир, що компостує білети? (Жур., Даша, 1961, 50); В парку автобус потраплятиме насамперед у контрольно-технічний пункт, де автомат-годинник компостуватиме путівку (Веч. Київ, 19.1 1967, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 252.