КО́МПЛЕКСНИЙ, а, е. Який охоплює групу предметів, явищ, дій, властивостей; який становить комплекс чого-небудь. Програма партії передбачає комплексний розвиток і спеціалізацію господарства союзних республік (Рад. Укр., 26.XI 1961, 1); Комплексне лікування; Комплексне дослідження; Комплексна експедиція.

Ко́мплексна брига́да — виробнича бригада, до складу якої входять робітники різних професій. Учасники наради заслухали.. 10 доповідей про практику організації комплексних бригад (Рад. Укр., 28.VІІІ 1959, 3); Ко́мплексна механіза́ція — механізація комплексу робіт. Комплексна механізація являє собою заміну ручної праці машинною на всіх взаємозв’язаних процесах.. виробництва (Ком. Укр., 6, 1960, 31); Ко́мплексна сполу́ка — складна хімічна речовина, що утворюється внаслідок сполучення окремих молекул. В кожній комплексній сполуці можна виділити центральний атом металу й приєднані до нього молекули або іони (Наука.., 8, 1963, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 250.