КОМПА́НІЙКА, и, ж. Зменш. до компа́нія 1. У шкільній канцелярії я побачила ту саму елегантну компанійку, яку стрічала по дорозі (У. Кравч., Вибр., 1958, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 248.