КОМПА́КТНИЙ, а, е. Без проміжків; щільний. Багато робітників прийшло на вечір просто з роботи.. Сиділи вони компактними групами (Минко, Вибр., 1952, 414); Цвітна капуста розвиває щільну, компактну головку (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 159); // Стислий, короткий. Оповідання вийшло компактне, сюжет стрункий (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 137).

∆ Компа́ктний шрифт — дрібні, густо надруковані літери.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 248.