КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і гулею б’є (Номис, 1864, № 3364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 248.
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
КОМО́ЛИЙ, а, е, діал. Безрогий. Комолий віл і гулею б’є (Номис, 1864, № 3364).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 248.
Комолий, а, е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б’є. Ном. № 3364.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 276.