КОМЕНТА́РІЙ, я, ч. Те саме, що комента́р. [Валент:] Мене не ваблять закони й коментарії на їх (Л. Укр., III, 1952, 289).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 244.