КОМЕНТА́Р, я́, ч.

1. Пояснення, тлумачення до якого-небудь тексту. Відстає від потреб науки публікація пам’яток української мови з кваліфікованими лінгвістичними коментарями (Мовозн., XVI, 1961, 7); Додавався [до перекладу] детальний коментар, що пояснює ряд питань фольклорного характеру (Рад. літ-во, 2, 1958, 104).

2. звичайно мн. Роз’яснювальні або критичні зауваження з приводу яких-небудь подій, явищ. [Гармаш:] На ваших очах стався випадок, що не потребує особливих коментарів (Мик., І, 1957, 165); Брак подробиць він умів поповнювати своїми гумористичними коментарями (Жур., Звич. турботи, 1960, 37).

Коментарі́ за́йві — зрозуміло без пояснень, усе ясно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 244.