КОМЕНДА́НТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до коменда́нт. — У мене був земляк Карпо, з комендантського взводу маленький такий чоловічок (Ю. Янов., І, 1958, 312); Комендантський патруль.

Коменда́нтська година див. година¹.

2. у знач. ім. коменда́нтська, кої, ж. Службове приміщення для коменданта (у 2-4 знач.). В комендантській.. біля телефону позмінно чергують озброєні комсомольці (Гончар, Людина.., 1960, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 244.