КОМАШИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кома́ха, кома́хи. Билинка хитнулась, і коник, не втримавшись, розправив райдужні крильця і легко спустився на своєму комашиному парашуті на землю (Донч., III, 1956, 388); їм здалося, що то якісь могилки або здорові комашині купи (Н.-Лев., IV, 1956, 19); Однесла Мотря на вигін [горщик із кажаном], постановила в комашину кучу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 241.