КОЛОСА́ЛЬНИЙ, а, е. Надзвичайно великий, величезний. Хоч Рим — город колосальний, я собі ходжу, як в Чернігові (Коцюб., III, 1956, 268); Земляк читав його [оповідання] в гурті волинських учителів, і воно справило на них колосальне враження (Вас., Незібр. тв., 1941, 190); Колосальна будівля вокзалу, наскрізь пронизана вранішнім сонцем, здається, пливе у синюватому мареві (Вол., Земля.., 1950, 33); Нам добре відомо, ..що фольклорний елемент відіграв колосальну роль у формуванні творчого методу й світогляду самого Горького (Рильський, III, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 233.