КОЛОНІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Стос. до колонізатора; // Стос. до колонізації (у 1 знач.). Імперіалісти США, Англії і Франції.. намагались з допомогою корніловської змови задушити революцію і здійснити свої колонізаторські плани (Іст. УРСР, II, 1957, 46); Війна в Ірландії була вже не громадянською війною армії проти короля, а колонізаторською, грабіжницькою (Нова іст., 1956,16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 230.