КОЛОНОВО́Д, а, ч.

1. Той, хто веде колону (у 2 знач.), йде на чолі колони.

2. Молодший чин у російській армії XVIII — початку XIX ст.; офіцер, що йшов попереду колони війська.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 231.