КОЛО́ДНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до коло́дник. [Репиха:] Це ж за віщо на тебе напасть? Була полюбовницею, тепер стала колодницею? (Кроп., III, 1959, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 229.