КОЛОБО́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до колобо́к. А лисички я не хочу, щоб не з’їла колобочок… (Бойко, Билиці.., 1958, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 227.