КОЛЕ́Т, а, ч. У дореволюційній російській і деяких західноєвропейських арміях — короткий військовий мундир із білого сукна. Пролетіли ескадрони кінної гвардії в залізних кірасах, за ними — кавалергарди в білих колетах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 219.