КОЛЕКЦІОНЕ́Р, а, ч. Той, хто збирає яку-небудь колекцію. Фотя тепер став завзятим колекціонером, накупив на ярмарку з півдюжини різних плахот (Л. Укр.. V, 1956, 245); У місті .. він [професор медицини] був відомий як людина широких мистецьких смаків — меценат театру, колекціонер шедеврів малярства, аматор музики (Смолич, VI, 1959, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 218.