КОЛЕКТИ́ВНО. Присл. до колекти́вний. Вони звикли колективно жити й діяти… Через це підпілля не можна повністю знищити (Ю. Янов., І, 1954, 193).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 218.