КОЛА́ПС, у, ч., мед. Раптове зниження кров’яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Раптове різке падіння судинного тонусу з різким гострим падінням кров’яного тиску має назву колапсу (Курс патології, 1956, 228); Іноді [при інфекції] може настати раптовий занепад серцевої діяльності — колапс (Хвор. дит. віку, 1955, 179).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 216.