КО́КСОВИЙ, а, е. Прикм. до кокс. Коксове виробництво на Україні виникло разом з організацією в Донбасі металургійного виробництва (Чорна метал. Укр.., 1957, 96).

2. Стос. до коксування, пов’язаний з ним; // Признач. для випалювання коксу. Закінчені будівельні роботи на коксовій батареї (Рад. Укр., 13.III 1946, 1); Коксові печі дають кокс (Вишня, І, 1956, 332).

∆ Ко́ксовий газ — газ, який утворюється під час коксування вугілля. Коксохімічні заводи Донбасу й Придніпров’я виробляють мільярди кубометрів коксового газу нарік (Наука.., 11, 1956, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 215.