КОКЕТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що коке́тка 1. Не любили вони Шовкуна та й саму Христю — кокетуха, та й годі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 16); З Федотом їхала дружина Юля, ..кокетуха з лінивим голосом і млосними очима (Тют., Вир, 1964, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 214.