КОЗЯ́ТОЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до козя́тко. Ідуть, Сумуючи собі обоє. І вбогії перед собою Козу з козяточком женуть (Шевч., II, 1953, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 213.