КОЗЛЯ́, я́ти, с., рідко. Те саме, що козеня́; цапеня. Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 213.

Козля, ля́ти, с. = Кізля. Не прийму тельців од тебе, ні козлят з отар твоїх. К. Псалт. 118.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 266.