КОЗЛЕТО́Н, у, ч., ірон. Високий неприємний, фальшивий голос співака.— Починай, хлопці! — махнув рукою Євгешка. І перший вивів чудовим голосом, який зветься «козлетон» і якому.. позаздрив би навіть галаган баби Лизавети (Донч., VI, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 213.