КОЗИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ко́зячий. Гапка-лапка, козина головка: не боїться ні собак, ні сірого вовка (Номис, 1864, № 14228); Жінки несли їм фрукти, козиний сир, бринзу (Гончар, III, 1959, 93)

◊ Кози́на ні́жка див. ні́жка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 211.

Козиний, а, е. Козиный. Козиний кожух, а вербові дрова, то й смерть готова. Грин. І. 237.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 265.