Козакуватий, а, е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 264.