КОЖУШИ́СЬКО, а, ч. Збільш. до кожу́х 1. Все, що де діставав [командир], — старі рукавиці, валянки, якийсь кожушисько— все це віддавав людям, особливо тим, що були погано одягнені (Тют., Вир, 1964, 462).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 208.