КО́ЖДИЙ, а, е, займ. означ., діал. Кожний. Не гнівайся на свого сина, що кличе матір кожду мить (Тич., II, 1957, 109); Не кождий слабий, що стогне (Номис. 1864, № 3030).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 208.

Кождий, а, е. = Кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 263.