КОДИФІКА́ЦІЯ, ї, ж. Зведення в єдине ціле (в кодекс) різних правових законів, постанов тощо. Мойсей-пророк, як давній Батько всіх кодифікацій. Примостивсь, як писар, збоку (Сам., І, 1958, 252).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 207.