КОВТА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до ковтання, пов’язаний з ним. Як тільки їжа потрапляє в глотку, вона подразнює нервові закінчення; збудження, яке в них виникло, передається в ковтальний центр (Метод, викл. анат.., 1955, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 205.