КОВЗНИ́Й, а́, е́. Який рухається ковзаючись. Дерев’яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118); За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Ком. Укр., 5, 1963, 65); // Стос. до ковзання. Всі найпростіші затвори роблять ковзного типу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 118); Різновидністю косого освітлення є ковзне освітлення (Довідник фот., 1959, 66).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 204.