КОВЗАНЯ́Р, а, ч. Той, хто ковзається на ковзанах, займається ковзанярським спортом. На льодових доріжках змагаються ковзанярі, на снігових просторах мчать скороходи-лижники (Рад. Укр., 10.1 1962, 4); Запеклі ковзанярі рвалися на озеро (Збан., Курил. о-ви, 1963, 224).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 204.