КОВЕРКО́ТОВИЙ, а, е. Пошитий із коверкоту. Глухов був у сірому коверкотовому костюмі (Ряб., Жайворонки, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 204.