КОВА́ЛЬНЯ, і, ж., діал. Кузня. Чвалають до повальні дядьки, несучи поламані сокири, необшиновані колеса, ведучи непідкованих коней (Гр., І, 1963, 283).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 202.

Ковальня, ні, ж. Кузница. Левч. 63. КС. 1889. V—VI, прилож. 75.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 260.