Про УКРЛІТ.ORG

кобилина

КОБИ́ЛИНА, и, ж., розм. Те саме, що кобиля́тина; конина. — Ікавко-ікавко, де була?— У Києві.Що їла?Кобилину.Де діла? — Покинула (Номис, 1864, № 13390).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 201.

вгору