КОБЗА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до кобза́р. Ось прозвучали струни: попідтинню просту кобзарську щиру пісню чуть (Мур., Ідуть.., 1951, 9); За роки Радянської влади відновлене улюблене народом кобзарське мистецтво (Наука.., 6, 1958, 25); Кобзарський ансамбль; // Власт. кобзарям. Кобзарський звичай: Кобзарські традиції.

2. Стос. до кобзарства. У царині української музики Лисенко, по суті, залишався єдиним.. записувачем і знавцем кобзарської справи (Нар. тв. та етн.. 4, 1964, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 200.