КОБЕНЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до кобеня́к. Он спереду вихопивсь Дем’ян Кізка в обчикриженім кобенячку з різними рукавами (Крот., Сини.., 1948, 183).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 200.