КНИШ, а, ч. Вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією. Поки бабу ся спече книші, а у дідуся не буде душі (Номис, 1864, № 5677); Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе, Чи в будинках із панами Їси ласощі й книші? (Пісні та романси.., II, 1956, 14); Його прозивали Книшем, бо вижебрав не один книш (Март., Тв., 1954, 374); Жила вона з городів, а напередодні свят пекла книші й бублики та продавала біля церкви (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 198.

Книш, ша́, м.

1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Чуб. VII. 444. Повна піч паляниць, посередині книш. Ном. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина. Шух. І. 143.

2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.

3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша. Гол. Од. 18.

4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Чуб. VII. 427. Ум. Книшик.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 257.

книш (мн. книші́) —

1) вид білого хліба з загорнутими всередину краями та змазаного салом або олією; у гуцулів усередину кла­деться суміш з вареної картоплі, овечого сиру, змішаного з петруш­кою, часником та ін., а зверху — масло або солонину; не лише ознака ситості, а й традиційний об’єкт кепкування, іронії, тому ка­жуть: «Книш — не пиріг», «Не того тіста книш», «От тобі, Ґандзю, книш!», «Кому книш, а кому шиш!», «Ми вас, книші, поважа­ємо, як є у віщо, то вмочаємо, а ні у віщо — вибачаємо й без цього поїдаємо»; обрядовий книш (осо­бливу паляницю із загнутими до­гори і придавленими до середини краями) робили у старі часи перев. на поминки, на Багату та Голодну кутю. Поки бабуся спече книші, у ді­дуся не буде душі (М. Номис); Де ти бродишмоя доле? Не докличусь я тебе… Чи в будинках із панами їси ласощі й книші? (пісня);

2) тільки книші́ — рід народної вишивки на сорочці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 293.