КЛІ́ННО, присл., діал.

1. Стоячи на колінах.

2. перен. Покірно, ласкаво. — Ви самі підете до отамана.. і клінно будете просити, аби вас прийняв на роботу (Фр., VIII, 1952, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 185.

Клінно нар. Кланяясь; покорно. Просили дєді і нені і я вашеці прошу, бисьте були ласкаві на коровай, корне покорно, клінно поклінно. Kolb. І. 226.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 251.