КЛІ́НКЕРНИЙ, а, е. Прикм. до клі́нкер 1, 2. Клінкерне виробництво; // Признач. для вироблення клінкеру. Клінкерна глина; // Який виробляє клінкер. Клінкерний завод; // Зробл. з клінкеру (у 1 знач.). Вони саме спускалися в тунель підрейкового переходу.., було вільно й легко в цьому підземеллі з кахляними стінами й гладенькою клінкерною підлогою (Загреб., Спека, 1961, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 185.