КЛЮЧОВИ́Й¹, а́, е́.

1. Прикм. до ключ¹ 1-3, 5, 6, 9. Вона східцями добігла до порога, .. зачинила двері і вже крізь ключовий отвір тихо промовила: — Юрію, на добраніч! (Стельмах, Хліб.., 1959, 544); // Головний, вирішальний. У кожній галузі промисловості є ключові проблеми, розв’язання яких дозволить домогтися значного зростання продуктивності праці (Наука.., 1, 1963, 8).

2. військ. Який дає можливість оволодіти чим-небудь, захопити що-небудь (про об’єкт, місцевість, позицію тощо). Будемо просити отамана Щупака взяти на себе охорону ключових об’єктів міста: телеграфу, банку, вокзалу… (Головко, II, 1957, 625); Місто [Петроград] Тимчасовому урядові не належало: всі ключові позиції були вже в руках повсталого народу (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 300).

КЛЮЧОВИ́Й², а́, е́, рідко. Те саме, що джере́льний 1. Ключова вода.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 194.